моркотіти
Моркотіти, -кочу, -ти́ш
гл. Бормотать. Жид хату закладав, то моркотить (Богу все молиться). Ном. № 898.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Моркотіти, -кочу, -ти́ш
гл. Бормотать. Жид хату закладав, то моркотить (Богу все молиться). Ном. № 898.