морокуватий
Морокува́тий, -а, -е
Затруднительный; хлопотный. Справа була не морокувата. К. ХП. 18.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- морокуватий — -а, -е, діал. Морочливий, клопітний. Великий тлумачний словник сучасної мови