1. Словник української мови Грінченка

морщинка

Мо́рщинка, -ки

ж.

1) ум. отъ мо́рщина. Я йому морщинки розгладжую на лобі. Г. Барв. 359.

2) Часть рукава женской сорочки у галицкихъ»покутянъ: вставка, вшитая подъ уставкою. Kolb. І. 39.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. морщинка — морщи́нка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. морщинка — МОРЩИ́НКА, и, ж., рідко. Зменш.-пестл. до морщи́на. На тім лиці не було ані одної зайвої морщинки (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  3. морщинка — МОРЩИ́НКА, и, ж., рідко. Зменш.-пестл. до морщи́на. На тім лиці не було ані одної зайвої морщинки (Март., Тв., 1954, 119). Словник української мови в 11 томах