мостик

Мо́стик, -ка

м. ум. отъ міст.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мостик — мо́стик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мостик — -а, ч. Зменш. до міст 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мостик — МО́СТИК, а, ч., розм. Зменш. до міст 1. Ген-ген видніється мостик у балці (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
  4. мостик — МО́СТИК, а, ч. Зменш, до міст 1. Ген-ген видніється мостик у балці (Вас., II, 1959, 523). Словник української мови в 11 томах