мостик
Мо́стик, -ка
м. ум. отъ міст.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мостик — мо́стик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- мостик — -а, ч. Зменш. до міст 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мостик — МО́СТИК, а, ч., розм. Зменш. до міст 1. Ген-ген видніється мостик у балці (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах
- мостик — МО́СТИК, а, ч. Зменш, до міст 1. Ген-ген видніється мостик у балці (Вас., II, 1959, 523). Словник української мови в 11 томах