мостонько

Міст, мо́сту

м.

1) Мостъ. Оце пропав, як з мосту впав. Ном. № 1875.

2) Полъ деревянный. Молодицям по світлицях мости шарувати. О. 1862. IV. 107. А в милої ввесь двір на помості. Ой для кого, мила, сі мости мостила? Грин. III. 263. ум. місток, місточок, мостонько. Калиновий мостоньку, гнися, не ломися. Грип. III. 526.