мотанина

Мотани́на, -ни

ж. Суета, бѣганье. Піднявся крик людський, збіглася дворня... Шатанина-мотанина. Мир. ХРВ. 130.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мотанина — мотани́на іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мотанина — -и, ж., розм. Метушня, біганина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мотанина — МОТАНИ́НА, и, ж., розм. Метушня, біганина. І ось тепер вечірньої години Не стало їх, тривог і мотанини (М. Зеров). Словник української мови у 20 томах
  4. мотанина — МЕТУШНЯ́ (поспішний, безладний рух; дріб'язкові справи, турботи; шум, пов'язаний з цією дією), МЕТУШІ́ННЯ, СУМ'Я́ТТЯ, БІ́ГАННЯ, БІГАНИ́НА розм., БІГОТНЯ́ розм., КРУТАНИ́НА розм., МОТАНИ́НА (МЕТАНИ́НА) розм., РЕ́ЙВАХ розм., РО́ЗРУХ розм., ВЕРЕМІ́Я розм. Словник синонімів української мови
  5. мотанина — МОТА́НИНА, и, ж., розм. Метушня, біганина. І ось тепер вечірньої години Не стало їх, тривог і мотанини (Зеров, Вибр., 1966, 66). Словник української мови в 11 томах