мотовильце

Мотови́льце, -ця

с.

1) ум. отъ мотовило.

2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 380. ум. мотовилечко.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мотовильце — Мотови́льце, -льця, -льцю; -ви́льця, -лець Правописний словник Голоскевича (1929 р.)