мотузарь
Мотуза́рь, -ря́
м. Веревочникъ, дѣлающій веревки, бечевки. Угор.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Мотуза́рь, -ря́
м. Веревочникъ, дѣлающій веревки, бечевки. Угор.