мошка
Мо́шка, -ки
ж. Мошка. Мошки, комарі, мухи... завелись з попелу. Ном. № 314. ум. мошечка.
---------------
Мошка, -ки́
ж. соб. Мошки. Мошки багато на городі, — усі руки й лице покусала.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мошка — мо́шка іменник жіночого роду, істота одна комаха мошка́ іменник жіночого роду комашня збірн. Орфографічний словник української мови
- мошка — зб., мошкара, мошва. Словник синонімів Караванського
- мошка — I м`ошка-и, ж. Дрібна двокрила комаха, схожа на мушку. II мошк`а-и, ж. Збірн. до мошка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- мошка — Мушва Словник чужослів Павло Штепа
- мошка — МОШКА́, и́, ж. Збірн. до мо́шка. Павуки снували павутиння, комарі дзижчали, мошка хмарами носилась (Панас Мирний); Дзижчить мошка над скошеними травами (Г. Хоткевич); Зима там [за Сибіром] довга, а літо коротке. І мошки багато (П. Кочура). МО́ШКА, и... Словник української мови у 20 томах
- мошка — МОШКА́ збірн. (дрібні двокрилі комахи), МОШВА́, МОШКАРА́ розм., МУШВА́ розм. Дзижчить мошка над скошеними травами (Г. Хоткевич); Над головою роєм вилася мошва та комарі (Ю. Збанацький); Який чудесний танок затіяла над пеньком мошкара! (О. Словник синонімів української мови
- мошка — МО́ШКА, и, ж. Дрібна двокрила комаха, схожа на мушку. А вона [птиця] наловить мошок, — Плиг на гілочку рясну (Віл., Пташ. голоси, 1956, 5). МОШКА́, и, ж. Збірн. до мо́шка. Словник української мови в 11 томах