1. Словник української мови Грінченка

мудрагель

Мудрагель и мудраґель, -ля

м.

1) Умникъ, лукавець, хитрецъ. Мудрагель! куроп'я ззів, а сказав, що само вгризлося. Ном. № 3067.

2) Большая бабочка ночная. Ой не літай, мудраґелю, попід стелю, не пороши миленькому на постелю. н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мудрагель — мудраге́ль іменник чоловічого роду, істота ірон. Орфографічний словник української мови
  2. мудрагель — див. розумний Словник синонімів Вусика
  3. мудрагель — -я, ч., розм., ірон. Той, хто багато роздумує, обмірковує. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мудрагель — МУДРАГЕ́ЛЬ, я, ч., розм., ірон. Той, хто багато роздумує, обмірковує. – Та я вже бачила таких мудрагелів (А. Свидницький); Мене він не хотів мати радним через те, що я – мудрагель. Побоюється, що забагато знаю за його вчинки (Л. Словник української мови у 20 томах
  5. мудрагель — мудраге́ль ірон. розумник (м, ср)||мудрагелик, мудраль Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. мудрагель — МУДРЕ́ЦЬ (дуже розумна, мудра людина; той, хто багато роздумує, обмірковує), МУ́ДРИЙ, МУДРІ́Й розм.; МУДРАГЕ́ЛЬ ірон., МУДРА́К ірон., МУ́ДРИК розм. (той, хто багато роздумує, обмірковує). Словник синонімів української мови
  7. мудрагель — Мудраге́ль і мудраґе́ль, -ля; -г[ґ]е́лі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. мудрагель — МУДРАГЕ́ЛЬ, я, ч., розм., ірон. Той, хто багато роздумує, обмірковує. — Та я вже бачила таких мудрагелів (Свидн., Люборацькі, 1955, 30); Мене він не хотів мати радним через те, що я — мудрагель. Побоюється, що забагато знаю за його вчинки (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах