музичка

Музи́чка, -ки

м.

1) Плохой музыкантъ.

2) Жукъ скрипунъ, Dorcadion. Мнж. 185.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. музичка — -и, ж., розм. Поганенький музика. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. музичка — И, ж. 1. Музика. Вони слухають ту музичку, яку їм тулять з екранів моднувато-олігофренічні діджеї (Молоко). 2. Аудіотехніка. Словник сучасного українського сленгу