1. Словник української мови Грінченка

мулити

Мулити, -лю, -лиш

гл.

1) Жать, давить, тереть. І червоні чоботи мулять. Ном. № 1998. Чобіт мулить ногу, подушка мулить в голову. Ном. № 11310.

2) Не давать покою. Се то йому худобина мулить. Ном. № 10820.

Мули́ти(-ся), -лю(-ся), -ли́ш(-ся)

гл. Заносить иломъ.

---------------

Мули́ти(-ся), -лю(-ся), -ли́ш(-ся)

гл. Заносить иломъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мулити — му́лити 1 дієслово недоконаного виду терти, тиснути — про взуття, одяг му́лити 2 дієслово недоконаного виду турбувати, мучити розм. Орфографічний словник української мови
  2. мулити — див. давити Словник синонімів Вусика
  3. мулити — див. муляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мулити — МУ́ЛИТИ див. му́ляти. Словник української мови у 20 томах
  5. мулити — ТИ́СНУТИ (про одяг, взуття тощо — бути тісним), СТИСКА́ТИ (СТИ́СКУВАТИ), ДУШИ́ТИ, ЗДУ́ШУВАТИ, ДАВИ́ТИ, МУ́ЛЯТИ (МУ́ЛИТИ). Груди її важко здіймались, і тисла тісна кофточка (А. Головко); (Сашко:) Чого босий ходиш, туфлі шкодуєш? (Роман:) Тиснуть (М. Словник синонімів української мови
  6. мулити — Му́лити, му́лю, -лиш, -лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мулити — МУ́ЛИТИ див. му́ляти. Словник української мови в 11 томах