1. Словник української мови Грінченка

муравонька

Мурава, -ви

ж.

1) = муріг. Прикрив ноги осокою, накрив очі муравою, жовте тіло рокитою. Чуб. V. 942.

2) соб. Муравьи. У дворах, по у лицях, коло церкви, як мурави народу. Мир. Пов. І. 136. ум. мура́вка, мура́вонька, мура́вочка. Кладу я кладку через муравку. Чуб. III. 209. В її ложки під порогом заросли мурогом, а тарілочки під лавкою заросли муравкою. МУЕ. III. 77. Ой стежка да маленькая, муравочка зелененькая. Мет. 163. Найшов купу муравки. Грин. II. 222.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муравонька — мура́вонька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. муравонька — див. трава Словник синонімів Вусика
  3. муравонька — -и, ж. Пестл. до муравка I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. муравонька — МУРА́ВОНЬКА, и, ж. Пестл. до мура́вка¹. І склоню я головоньку На зелену муравоньку (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. муравонька — МУРА́ВОНЬКА, и, ж. Пестл. до мура́вка¹. І склоню я головоньку На зелену муравоньку (Фр., XIII, 1954, 152). Словник української мови в 11 томах