1. Словник української мови Грінченка

муренький

Мурий, -а, -е

1) Темносѣрый, испещренный пятнами (о масти). Кіт мурий. МВ. ІІ. 139. Три голови мав сей пес мурий. Котл. Ен.

2) Смуглый. А зась, мурий нехрещений! цеглу їж, а не хліб печений. Ном. № 13695. ум. муре́нький. У цього Марка була пара муреньких бичків. Рудч. Ск. І. 6.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муренький — див. гидкий Словник синонімів Вусика