муштрування

Муштрува́ння, -ня

с. Обученіе военнымъ пріемамъ, дрессировка.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. муштрування — муштрува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. муштрування — -я, с. Дія за знач. муштрувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. муштрування — МУШТРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. муштрува́ти. Кота звичайно випускали по обіді на прогулянку, і Толька вже пантрував на нього у дворі. Він крадькома ловив його за тулуб і мерщій ніс у суточки між дровітнею та парканом, де починав своє муштрування (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
  4. муштрування — Муштрува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. муштрування — МУШТРУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. муштрува́ти. Словник української мови в 11 томах