мущирь

Мущи́рь, -ря́

м.

1) Мортира. Густо заставлені гарматами і мущирями. Стор. II. 134.

2) Ступка, толчея. В мущирі сіль товче. Г. Барв. 448.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me