мідиця

Мідиця, -ці

ж.

1) = мідик. Вх. Пч. II. 7.

2) зоол. Myoxus avellanarius. Шух. І. 22.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мідиця — -і, ж., зах. Землерийка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. мідиця — МІДИ́ЦЯ. Словник української мови у 20 томах