міртук

Міртук, -ка

м.

1) Родъ ведра, вмѣстимостью около 1 литра, для мѣрянія удоя (у гуцульскихъ пастуховъ). Шух. І. 205.

2) Родъ ковша для набиранія муки. Шух. І. 251.