мірчити Мірчити, -чу, -чиш гл. Брать часть зерна за помолъ. Вх. Зн. 36. Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me мірчий мірчук Значення в інших словниках мірчити — -чу, -чиш, недок., зах. Брати частину зерна за помел. Великий тлумачний словник сучасної мови мірчити — Мі́рчити, -чу, -чиш, -чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
Значення в інших словниках мірчити — -чу, -чиш, недок., зах. Брати частину зерна за помел. Великий тлумачний словник сучасної мови мірчити — Мі́рчити, -чу, -чиш, -чать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)