міряник

Міряник, -ка

м. Землемѣръ. Вх. Зн. 36.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. міряник — -а, ч., зах. Землемір. Великий тлумачний словник сучасної мови