1. Словник української мови Грінченка

мітлиця

Мітли́ця, -ці

ж. Названіе нѣсколькихъ растеній: a) Festuca pratensis. ЗЮЗО. І. 123. б) Dactylis glomerata L. ЗЮЗО. І. 120. в) Avaena puhesceus L. ЗЮЗО. І. 171. г) Bromus mollis L. ЗЮЗО. I. 171. д) Agrostis vulgaris. Шух. I. 20. e) — біла. Agrostis alba. Шух. I. 20. ж) Aira spica venti. Вх. Пч. I. 8.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мітлиця — мітли́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. мітлиця — -і, ж. Кормова трав'яниста рослина родини злакових зі складним колосом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мітлиця — МІТЛИ́ЦЯ, і, ж. Кормова трав'яниста рослина родини злакових із складним колосом. Крім тимофіївки, пошкоджують [колосові мухи] вівсяницю червону, мітлицю, .. і жито (з наук. літ.); Прокіп махав грабками, не розбираючи, .. чи овес, чи стоколос, мітлиця чи усякий бур'ян (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  4. мітлиця — МІТЛИ́ЦЯ (кормова трава), ПОЛЬОВИ́ЦЯ. Словник синонімів української мови
  5. мітлиця — МІТЛИ́ЦЯ, і, ас. Кормова трав’яниста рослина родини злакових із складним колосом. Крім тимофіївки, пошкоджують [колосові мухи] вівсяницю червону, мітлицю, вжу збірну і жито (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 256); Прокіп махав грабками, не розбираючи, .. Словник української мови в 11 томах