1. Словник української мови Грінченка

набризкувати

Набри́зкувати, -кую, -єш

сов. в. набри́зкати, -каю, -єш, гл. Набрызгивать, набрызгать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набризкувати — набри́зкувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. набризкувати — -ую, -уєш, недок., набризкати, -аю, -аєш, док., перех. і неперех. Розлітатися, розсипатися бризками, дрібними частинками. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. набризкувати — НАБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, док. Розлітатися, розсипатися бризками, дрібними частинками або в багатьох місцях. Він показав йому закровавлену[закривавлену] палку і кроваві [криваві] крапки по стіні, що набризкали з неї (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. набризкувати — НАБРИ́ЗКУВАТИ, ую, уєш, недок., НАБРИ́ЗКАТИ, аю, аєш, док., перех. і неперех. Розлітатися, розсипатися бризками, дрібними частинками. Він показав йому закровавлену палку і кроваві крапки по стіні, що набризкали з неї (Фр., IV, 1950, 231). Словник української мови в 11 томах