набрідь

Набрідь, -родя

м. Въ сказкѣ — эпитетъ медвѣдя, набревшаго на рукавицу, полную звѣрей: ведмідь — набрідь. Рудч. Ск. II. 1.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me