набілки
Набілки, -ків
м. мн.
1) = ляда или = лядобійці. (Угорск.). МУЕ. III. 24.
2) Сплетни. набілки набити. Пустить сплетни. Люде вже набілки набили, що Мотря завагітніла.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- набілки — -ів, мн., заст. Плітки. Набілки набити — пустити плітки. Великий тлумачний словник сучасної мови