набілки

Набілки, -ків

м. мн.

1) = ляда или = лядобійці. (Угорск.). МУЕ. III. 24.

2) Сплетни. набілки набити. Пустить сплетни. Люде вже набілки набили, що Мотря завагітніла.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набілки — -ів, мн., заст. Плітки. Набілки набити — пустити плітки. Великий тлумачний словник сучасної мови