набіляти

Набіля́ти, -ля́ю, -єш

гл. Намекать. Так мені набіляла, аж не вимовляла.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. набіляти — НАБІЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., кому, діал. Натякати. Так мені набіляла, аж не вимовляла (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах