навдери

Навдери, навдеранці

нар. На-удеръ, на-убѣгъ. Вони тоді кинули і барана того та на вдери. Рудч. Ск. І. 174.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навдери — див. навдеранці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. навдери — НАВДЕ́РИ див. навдьо́ри. Словник української мови у 20 томах