1. Словник української мови Грінченка

навзнаки

Навзнаки

нар.

1) = навзнак.

2) — дава́тися, да́тися. а) Показываться, показаться. Як були ми колись панськими, кріпаками, так вона така була, що було і навзнаки не дається; а тепер сама забалакала, така тиха та добра до людей. Новомоск. у. б) Давать, дать себя знать. Дались мені навзнаки чоловічі кулаки. н. п.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навзнаки — навзнаки́ прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. навзнаки — присл. Те саме, що навзнак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. навзнаки — НАВЗНАКИ́, присл. Те саме, що на́взнак. Наніс [Потап ] сюди сіна, зробив для мами ложе і поклав стару навзнаки (М. Коцюбинський). Словник української мови у 20 томах
  4. навзнаки — НА́ВЗНАК (обличчям догори, на спині), ГОРІ́ЛИ́ЦЬ, НАВЗНАКИ́ рідше, ДОГОРИЧЕ́РЕВА розм., ГОЛІЧЕ́РЕВА розм., ГОРІЧЕ́РЕВА розм. рідко. Анатолій скинув черевики,.. ліг навзнак (Ю. Словник синонімів української мови
  5. навзнаки — НАВЗНАКИ́, присл. Те саме, що на́взнак. Наніс [Потап ] сюди сіна, зробив для мами ложе і поклав стару навзнаки (Коцюб., II, 1955, 279). Словник української мови в 11 томах