навик(ну)ти

Навика́ти, -ка́ю, -єш

сов. в. нави́к(ну)ти, -ну, -неш, гл. Привыкать, привыкнуть. Чого бик навик, того і вночі реве. Чуб. І. 286.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me