1. Словник української мови Грінченка

наволоком

Наволо́ком

нар. сіяти наволо́ком. Сѣять на жнивье подъ борону или рало. СХО. XIII (2), 196. Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто. Харьк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наволоком — наволо́ком прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. наволоком — Сіяти (посіяти) наволоком заст., розм. — сіяти по стерні, розпушуючи землю бороною або ралом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наволоком — НАВОЛО́КОМ, присл.: Сі́яти / посі́яти наволо́ком див. сі́яти. Словник української мови у 20 томах
  4. наволоком — НАВОЛО́КОМ: Сі́яти (посі́яти) наволо́ком, заст., розм. — сіяти по стерні, розпушуючи землю бороною або ралом. Як посієш наволоком, то і вродить ненароком, а як посієш густо, то не буде пусто (Укр.. присл.., 1955, 103); Посіяла [баба Катря] наволоком, як у всіх уже зеленіло (Головко, І, 1957, 262). Словник української мови в 11 томах