навусся
Навусся, -ся
с. Едва пробивающіеся усы. Дарма, що був молодиком безвусим, ніхто з його молитви не сміявся, бо серед братиї, з своїм навуссям русим, в стоянні був рівен монахам довговусим. К. МБ. II. 132.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навусся — -я, с. Юнацький пушок над верхньою губою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навусся — НАВУ́ССЯ, я, с., збірн. Вуса, які ледь пробиваються. Дарма, що був молодиком безвусим. Ніхто з його молитви не сміявся: Бо серед братії в своїм навуссі русім В стоянні був рівен монахам довговусим (П. Словник української мови у 20 томах