навчитися
Навча́тися, -ча́юся, -єшся
сов. в. навчи́тися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Научаться, научиться, учиться. Перед екзаменом не навчитися. Ном. № 184. Лучче ж йому в батька та в матері простого господарства навчитись. К. (О. 1861. І. 313).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- навчитися — навчи́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- навчитися — див. навчатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- навчитися — НАВЧИ́ТИСЯ див. навча́тися. Словник української мови у 20 томах
- навчитися — НАВЧИ́ТИСЯ (НАУЧИ́ТИСЯ рідко) чого, з інфін., із сполучним сл. як (набути певних знань, навичок, уміння що-небудь робити), ВИ́ВЧИТИСЯ чого і з інфін.; ПІДКУВА́ТИСЯ з чого, в чому і без додатка, розм. Словник синонімів української мови
- навчитися — НАВЧИ́ТИСЯ див. навча́тися. Словник української мови в 11 томах