навінути

Навіну́ти, -ну, -не́ш

гл. Навѣять. Що Бог навіне, того ніхто не мине. Ном. № 55.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. навінути — наві́нути дієслово доконаного виду навіяти діал. Орфографічний словник української мови
  2. навінути — НАВІ́НУТИ, ну́, не́ш, док., діал. Навіяти. Що Бог навіне, того ніхто не мине (Номис). Словник української мови у 20 томах