нагавиці

Нагави́ці

ж. мн. = ногавиці [ногавиця]. Шух. І. 153. Не видав Гриць нагавиць: то ся вбірає, то розбірає. Ном. № 2594.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me