1. Словник української мови Грінченка

нагально

Нагально

нар.

1) Спѣшно.

2) Внезапно.

3) Бурно, порывисто. Нагально дише.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагально — нага́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нагально — див. раптом; скоро Словник синонімів Вусика
  3. нагально — Присл. до нагальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нагально — НАГА́ЛЬНО. Присл. до нага́льний. Війна все ж не розпочнеться нагально враз (Є. Кротевич); – Так ви таки по правді не догадуєтесь, навіщо я вас так нагально закликав до себе? – питав він, не зводячи з Малинки очей (С. Словник української мови у 20 томах
  5. нагально — РА́ПТОМ (так швидко, що ніхто й не сподівався), РАПТО́ВО, НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНЕНА́ЦЬКА, ВРАЗ (УРАЗ), ВІДРА́ЗУ, НАРА́З, РА́ЗОМ, НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО, НЕЖДА́НО-НЕГА́ДАНО, НЕГА́ДАНО-НЕЖДА́НО, НЕГА́ДАНО-НЕСПОДІ́ВАНО, ЗНА́ГЛА розм., НА́ГЛО розм. Словник синонімів української мови
  6. нагально — Нага́льно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нагально — НАГА́ЛЬНО. Присл. до нага́льний. — Так ви таки по правді не догадуєтесь, навіщо я вас так нагально закликав до себе? — питав він, не зводячи з Малинки очей (Вас., І, 1959, 138); Трохи мінорні звуки останніх рядків [пісні] зараз нагально обривалися (Літ. Укр., 4.1 1963, 3). Словник української мови в 11 томах