нагленько

Нагло

нар.

1) Скоро, быстро.

2) Внезапно. Бодай нагло зслиз. Ном. № 3781. нагло вме́рти. Скоропостижно умереть. ум. нагле́нько. Дякуємо попонькові: нагленько нас одправив. Гол. IV. 439.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me