нагленько
Нагло
нар.
1) Скоро, быстро.
2) Внезапно. Бодай нагло зслиз. Ном. № 3781. нагло вме́рти. Скоропостижно умереть. ум. нагле́нько. Дякуємо попонькові: нагленько нас одправив. Гол. IV. 439.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me