1. Словник української мови Грінченка

наголосити

Наголоси́ти

см. наголошувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наголосити — наголоси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наголосити — [наголоситие] -лоушу, -осиеш; нак. -си, -лоус'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. наголосити — див. наголошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. наголосити — НАГОЛОСИ́ТИ див. наголо́шувати. Словник української мови у 20 томах
  5. наголосити — НАГОЛО́ШУВАТИ що (силою голосу або підвищенням тону виділяти склад у слові), АКЦЕНТУВА́ТИ заст., лінгв. — Док.: наголоси́ти, акцентува́ти. Словник синонімів української мови
  6. наголосити — НАГОЛОСИ́ТИ див. наголо́шувати. Словник української мови в 11 томах