нагоріти

Нагоріти

см. нагоряти.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагоріти — нагорі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нагоріти — див. нагоряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагоріти — НАГОРІ́ТИ див. нагоря́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. нагоріти — ДІСТА́ТИСЯ безос. (про покарання, гостру критику тощо, часто зі сл. на горіхи, на кислички, на бублики, на гостинці та ін.), ПОПА́СТИ, ПЕРЕПА́СТИ розм., НАГОРІ́ТИ розм., ДОСТА́ТИСЯ розм., ВЛЕТІ́ТИ розм., БУ́ТИ тільки мин. або майб. час, розм. — Недок. Словник синонімів української мови
  5. нагоріти — НАГОРІ́ТИ див. нагоря́ти. Словник української мови в 11 томах