наготовити
Нагото́вити, -влю, -виш
гл. Наготовить, приготовить. А сама наготовила їй повнісіньку скриню усякої худоби. Рудч. Ск. II. 57.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- наготовити — нагото́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- наготовити — див. наготовлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- наготовити — НАГОТО́ВИТИ див. нагото́влювати. Словник української мови у 20 томах
- наготовити — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- наготовити — НАГОТО́ВИТИ див. нагото́влювати. Словник української мови в 11 томах