наготовити

Нагото́вити, -влю, -виш

гл. Наготовить, приготовить. А сама наготовила їй повнісіньку скриню усякої худоби. Рудч. Ск. II. 57.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наготовити — нагото́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наготовити — див. наготовлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наготовити — НАГОТО́ВИТИ див. нагото́влювати. Словник української мови у 20 томах
  4. наготовити — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. наготовити — НАГОТО́ВИТИ див. нагото́влювати. Словник української мови в 11 томах