1. Словник української мови Грінченка

нагрюкати

Нагрю́кати, -каю, -єш

гл.

1) Настучать, нашумѣть, нагремѣть.

2) Захватить гдѣ-либо, встрѣтить, напасть. Як де нагрюкають якого жида, — там йому й капець. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нагрюкати — нагрю́кати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нагрюкати — -аю, -аєш. Док. до грюкати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нагрюкати — НАГРЮ́КАТИ, аю, аеш. Док. до грю́кати. Словник української мови в 11 томах