нагуготіти
Нагуготі́ти, -чу́, -ти́ш
гл. Нагудѣть, нашумѣть.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нагуготіти — нагуготі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- нагуготіти — -очу, -отиш. Док. до гуготіти. || Довго, надокучливо гуготіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нагуготіти — НАГУГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Довго погуготіти. Словник української мови у 20 томах