1. Словник української мови Грінченка

надвозити

Надвозити, -вожу, -во́зиш

сов. в. надвезти, -везу, -зеш, гл. Подвозить, подвезти, привозить, привезти еще.

---------------

Надвозити, -вожу, -везе́ш

гл. Свезти часть чего. Уже надвозили трохи жита з лану.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надвозити — надво́зити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. надвозити — I надвоз`ити-вожу, -везеш; мин. ч. надвіз, надвезла, надвезло; док., перех., розм. Привезти, звезти частину чого-небудь. II надв`озити-ожу, -озиш, недок., надвезти, -зу, -зеш; мин. ч. надвіз, надвезла, надвезло; док., перех., розм. Доставляти, підвозити до якого-небудь місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надвозити — НАДВОЗИ́ТИ, вожу́, везе́ш; мин. ч. надві́з, надвезла́, ло́; док., що, розм. Привезти, звезти частину чого-небудь. Уже надвозили трохи жита з лану (Сл. Б. Грінченка). НАДВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок., НАДВЕЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. Словник української мови у 20 томах
  4. надвозити — ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. надвозити — Надво́зити, -во́жу, -во́зиш; надво́зь, -во́зьте; надве́зти́, -везу́, -везе́ш; надві́з, -везла́, -везли́; надві́зши; надвези́, -везі́м, -везі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. надвозити — НАДВО́ЗИТИ, о́жу, о́зиш, недок., НАДВЕЗТИ́, зу́, зе́ш; мин. ч. надві́з, надвезла́, ло́; док., перех., розм. Доставляти, підвозити до якого-небудь місця. Словник української мови в 11 томах