1. Словник української мови Грінченка

надгонити

Надгонити, -ню, -ниш

сов. в. надігнати, -жену, -не́ш, гл.

1) Подгонять, подогнать къ чему. Погнав він уже козу і тільки надігнав на дорогу... Рудч. Ск. І. 44.

2) Гнаться, погнаться, догонять, догнать. За мной турки надігнали, пана мого з мене (коня) зняли. Гол. І. 98.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надгонити — надго́нити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надгонити — -ню, -ниш, недок., надігнати, наджену, надженеш, док., перех. Женучи, досягати якого-небудь місця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надгонити — НАДГО́НИТИ, ню, ниш, недок., НАДІГНА́ТИ, наджену́, наджене́ш, док., кого. Женучи кого-небудь, досягати якого-небудь місця. Погнав він уже сам козу, пас увесь день, а ввечері погнав додому і тільки надігнав на дорогу, а. сам навпростець пішов (з казки). Словник української мови у 20 томах
  4. надгонити — НАДГО́НИТИ, ню, ниш, недок.,НАДІГНА́ТИ, наджену́, наджене́ш, док., перех. Женучи, досягати якого-небудь місця. Погнав він уже сам козу, пас увесь день, а ввечері погнав додому і тільки надігнав на дорогу, а. сам навпростець пішов (Укр.. казки, 1951, 38). Словник української мови в 11 томах