надгортати

Надгорта́ти, -та́ю, -єш

сов. в. надгорнути, -рну, -неш, гл. Отгребать, отгресть часть. Надгорни трошки жару.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надгортати — надгорта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надгортати — НАДГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., що, розм. Нагортати трохи або частину чого-небудь. Надгорни трошки жару (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах