1. Словник української мови Грінченка

надирати

Надира́ти, -ра́ю, -єш

сов. в. надерти, -деру, -реш, гл. Надирать, надрать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надирати — надира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надирати — -аю, -аєш, недок., надерти і надрати, -деру, -дереш; мин. ч. надер, -ла, -ло і надрав, надрала, надрало; док., перех. 1》 Відриваючи, відокремлюючи невеликими частинами, збирати що-небудь у якій-небудь кількості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надирати — НАДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДЕ́РТИ, НАДРА́ТИ, деру́, дере́ш; мин. ч. наде́р, ла, ло і надра́в, надра́ла, надра́ло; док., чого і без дод. 1. Відриваючи, відокремлюючи невеликими частинами, збирати що-небудь у якійсь кількості. Словник української мови у 20 томах
  4. надирати — НАДИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАДЕ́РТИ і НАДРА́ТИ, деру́, дере́ш; мин. ч. наде́р, ла, ло і надра́в, надра́ла, надра́ло; док., перех. І. Відриваючи, відокремлюючи невеликими частинами, збирати що-небудь у якій-небудь кількості. Словник української мови в 11 томах