наднести

Наднести́

см. надносити.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наднести — наднести́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. наднести — див. надносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наднести — НАДНЕСТИ́ див. надно́сити. Словник української мови у 20 томах
  4. наднести — ПРИНЕСТИ́ (несучи когось, щось, доставити куди-небудь), ЗАНЕСТИ́, НАДНЕСТИ́ розм.; ПРИТЯГТИ́ (ПРИТЯГНУ́ТИ), ПРИПЕ́РТИ розм., ПРИТИ́РИТИ розм., ПРИТАРАБА́НИТИ розм., ПРИТАСКА́ТИ розм., ПРИПУ́ДИТИ (важке, з трудом) діал. — Недок. Словник синонімів української мови
  5. наднести — НАДНЕСТИ́ див. надно́сити. Словник української мови в 11 томах