надобігти

Надобігти, -біжу, -жиш

гл. = надбігти. Ой надобіг брат до неї: що ж ти собі ізробила? Гол. І. 39.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надобігти — -іжу, -іжиш, док., зах. Надбігти. Великий тлумачний словник сучасної мови