надобігти
Надобігти, -біжу, -жиш
гл. = надбігти. Ой надобіг брат до неї: що ж ти собі ізробила? Гол. І. 39.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надобігти — -іжу, -іжиш, док., зах. Надбігти. Великий тлумачний словник сучасної мови