надоколо

Надо́коло

нар. Вокругъ, кругомъ. Кам'янець вінець: надоколо вода, а в середині біда. Ном. № 710.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надоколо — надо́коло прислівник навколо незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. надоколо — присл., діал. Те саме, що надокола. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. надоколо — Надо́ко́ло, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. надоколо — НАДО́КОЛО, присл., діал. Те саме, що надоко́ла. Словник української мови в 11 томах