надягання
Надяга́ння, -ня
с. Надѣваніе на себя.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- надягання — надяга́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- надягання — -я, с. Дія за знач. надягати і надягатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- надягання — НАДЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. надяга́ти і надяга́тися. Надягання піджака. Словник української мови у 20 томах
- надягання — НАДЯГА́ННЯ, я, с. Дія за знач. надяга́ти і надяга́тися. Надягання піджака. Словник української мови в 11 томах