наживо

Нажи́во

нар. На жизнь. Пив горілку не наживо, а на смерть. О. 1861. X. 32.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наживо — присл., арх. На життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. наживо — НАЖИВО, присл. Словник української мови у 20 томах