нажити

Нажити, -ся

см. наживати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нажити — нажи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нажити — (клопіт) напитати <�набратися> чого, с. напитати лиха. Словник синонімів Караванського
  3. нажити — див. наживати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нажити — НАЖИ́ТИ див. нажива́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. нажити — НАГРОМА́ДЖУВАТИ (зберігаючи й додаючи, поступово робити запаси чого-небудь), ЗБИРА́ТИ, НАКОПИ́ЧУВАТИ рідше, КОПИ́ЧИТИ рідко, ГРОМА́ДИТИ рідко; ПРИЗБИ́РУВАТИ (поступово); НАБИРА́ТИ (поступово нагромаджуючи, досягати певної кількості чого-небудь)... Словник синонімів української мови
  6. нажити — НАЖИ́ТИ див. нажива́ти. Словник української мови в 11 томах